Антиобновленська опозиція в Православній Церкві на території Донецької губернії (1922 - 1925)

  • М.Ю. Рубан Диякон, Православна Церква України, аспірант Східноукраїнського національного університету імені В. Даля
Ключові слова: Православ’я, Донецька губернія, обновленський рух, антиобновленська опозиція, староцерковники, Українська Православна Автокефальна Синодальна Церква

Анотація

Історичні обставини організаційного розвитку реноватоністського руху в православній церкві на Донбасі залишаються однією з менш досліджених сторінок історії Української помісної церкви.

Незважаючи на те, що проблему історії української церкви міжвоєнного періоду вивчали багато дослідників, існує велика кількість питань, які потребують розробки. Сьогодні на основі невідомого раніше матеріалу можна розширити загальну картину згаданих подій.

Ось чому головна мета статті - розробити цілісну картину, засновану на всебічному аналізі історичних джерел та наукової літератури, а також підстав боротьби проти оновлення опозиції проти реформації та організаційного розвитку реноватоніста руху в православній церкві на території Донецької губернії в 1922 - 1925 рр. Оригінальність статті передбачає спробу дослідження подій історії Донбаської церкви без традиційних історичних кліше, а в цьому випадку - всіх тенденцій церковного життя України цей час слід врахувати. На нашу думку, ігнорування глибоких потреб міжнаціональної нормалізації життя призвело до розколу Церкви. За допомогою атеїстичного уряду рух за оновлення досяг своєї інституціональної організації. Характерним питанням релігійного життя на Донбасі був його відносний консерватизм. Це було основною причиною повільних темпів розвитку реформаційно орієнтованої Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви. Більше того, говорячи про Синодальну Церкву, слід враховувати демонстративно лояльне ставлення українських чиновників-реноваціоністів до атеїстичного уряду. Ось чому, незважаючи на спроби реконструйованих ієрархів до повного згортання церковних реформ, Синодальна церква на Донеччині могла охопити лише третину православних парафій на території землі. Ці обставини свідчать про недостатню обізнаність ієрархів Синодальної Церкви щодо проблеми реформування національної церкви. Історія організаційного розвитку реноватоністського руху на Донбасі доводить необхідність впровадження сучасних методів місіонерської діяльності на тлі реалізації стратегії здійснення поточних церковних реформ для ефективного розвитку місцевих православних єпархій.

На закінчення варто зазначити, що нині дослідження історії Донбаської церкви міжвоєнного періоду ускладнюється складною політичною ситуацією в регіоні. На жаль, матеріал Луганського та Донецького архівів недоступний для українських досліджень, але поступова актуалізація цієї проблеми дає великі перспективи для її швидкого дослідження в майбутньому.

Посилання

1. Akty Svyateyshego Tikhona, Patriarkha Moskovskogo i vseya Rossii, i pozdneyshiye dokumenty o preyemstve vysshey tserkovnoy vlasti. 1917 – 1943 gg. // Sost. M.Y. Gubonin. – M., 1994. – 1064 s.

2. Bilan H.I. Obnovlenskyi rukh v Ukraini 20 – 30-khrr. ХХ st.: dys. kand. ist. nauk: 07.00.01 / Bilan Hanna Ivanivna. – K., 2005. – 275 s.

3. Boiko O.V. Stanovlennia ta rozvytok obnovlenskoho rukhu na Katerynoslavshchyni v pershii polovyni 20-khrokiv ХХ stolittia // Hrani. 2003. – № 6. – S. 44 – 52.

4. Golos Pravoslavnoy Ukrainy (Kharkov). – 1925. – yanvar (№ 1 – 2). – S. 2 – 3.

5. State archive of Vinnytska region. – F.R-197. – In. 3. – C. 3. – L. 157.

6. State archive of Donetsk region. – F.P-1. – In. 1. – С. 1107. – L. 382.

7. State archive of Donetsk region. – F.R -1146. – In. 2. – С. 109. – L. 304rev. – 305.

8. State archive of Donetsk region. – F.R -1169. – In. 2. – С. 5. – L. 21.

9. State archive of Donetsk region. – F.R -2375. – In. 2. – С. 41. – L. 90 – 91.

10. State archive of Cherkasy region. – F.R -314. – In. 1. – С. 9. – L. 11 – 14rev.

11. State archive of Chernihiv region. – F.R -17. – In. 1. – С. 112. – L. 461.

12. Zhyliuk S.I. Obnovlenska Tserkva v Ukraini (1922–1928). – R., 2002. – 384 s.

13. Zinchenko A.L. Blahovistya natsionalnoho dukhu: Ukrayinsʹka tserkva na Podilli v pershiy tretyni ХХ st. – K.: Osvita, 1993. – 256 s.

14. Yoann (Snychov), mytr. Stoianye v vere: Ocherky tserkovnoi smuty. – M.: Alhorytm, 2013. – 256 s.

15. Ihnatusha O.M. Yeparkhialna orhanizatsiya obnovlensʹkoyi Tserkvy v Ukrayini // Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizʹkoho natsionalʹnoho universytetu. – Z., 2011. – Vyp. 30. – S. 166 – 172.

16. Kommunist (Kharkov). – 1923. – 4 yanvarya (№ 2). – S. 3.

17. Kommunist (Kharkov). – 1923. – 19 dekabrya (№ 289). – S. 5.

18. Lavrynov V., prot. Obnovlencheskyi raskol v potretakh eho deiatelei. – M.: Church History Society, 2017. – 736 s.

19. Levitin A., Shavrov V. Ocherki po istorii russkoy tserkovnoy smuty. – M.: Church History Society, 1996. – 672 s.

20. Mikhaylichenko D.Y. Professor protopresviter Ioann Filevskiy (1865 – ne ran'she 1927): bogoslov, liberal, obnovlenets // Nauchnyye vedomosti BelGU. Ser. Istoriya. Politologiya. Ekonomika. Informatika. – Belgorod: NRU «BelSU» Publishing House «Belgorod», 2012. – № 7 (126). – Vyp. 22. – S. 149 – 159.

21. Obnovlencheskyi raskol (Materyaly dlia tserkovno-ystorycheskoi y kanonycheskoi kharakterystyky) / Sost. Y.V. Solovev. M.: Church History Society, 2002. – 1100 s.

22. Opredelenye o vykarnykh epyskopakh. 2 (15) aprelia 1918 hoda // Sobranye opredelenyi y postanovlenyi Sviashchennoho Sobora Pravoslavnoi Rossyiskoi Tserkvy. – M., 1994. – Vyp. 3. – 184 s.

23. Pashchenko V., Kyrydon A. Bilshovytska derzhava I pravoslavna tserkva v Ukraini (1917 – 1930-ti roky): Monograph. – Poltava, 2004. – 335 c.

24. Regelson L.L. Tragediya russkoy tserkvi 1917 – 1953 gg. – M. : Church History Society, 2007. – 648 s.

25. Ruban M.Y. Instytutsiynyy rozvytok Pravoslavnoyi Tserkvy na Donechchyni 1920-1930 rr. // Naukovi zapysky Ternopilʹsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Seriya: Istoriya / Za zah. red. prof. I.S. Zulyaka. – Ternopil: Publishing House of TNPU them. V. Hnatyuk, 2016. – Vyp. 2. – CH. 2. – S. 127 – 130.

26. Sahan O.N. Vselenske Pravoslav’ia: sut, istoriia, suchasnyistan. – K.: The world of science, 2004. – 912 s.

27. Sylantyev V.I. Obnovlensʹkyy rukh kintsya XIX stolittya – 20-kh rokiv ХХ st. v rosiysʹkiy ta ukrayinsʹkiy pravoslavnykh tserkvakh: istoriohrafichnyy ohlyad / Istorychna pam'yatʹ. – Poltava: ASMI, 2004. – № 1. – S. 135 – 143.

28. Sledstvennoye delo Patriarkha Tikhona: Sb. dok. po materíalam TSA FSB RF. – M., 2000. – 1016 s.

29. Tatarynov S.Y., Ruban M.Y. Narysy istorii Pravoslav’ia Donechchyny. – Bakhmut, 2017. – 300 s.

30. Tryhub O.P. Rozkol Rosiiskoi Pravoslavnoi Tserkvyv Ukraini (1922 – 39 rr.): Mizh Derzhavnym Politychnym Upravlinniam ta reformatsiieiu. Monograph. – Mykolaiv, 2009. – 300 s.

31. Ukrainskyi pravoslavnyi blahovisnyk (Kharkiv). – № 12. – 1927. – S. 20.

32. Ukrainskyi pravoslavnyi blahovisnyk (Kharkiv). – № 2. – 1928. – S. 25.

33. Feodosii (Protsiuk), mytr. Obosoblencheskye dvyzhenyia v pravoslavnoi Tserkvy na Ukrayne (1917 – 1943). – M.: Church History Society, 2004. – 635 s.

34. Firsov S.L. Ogon' i vlast'. Tserkov' i sovetskoye gosudarstvo 1918 – nach. 1940-kh godov. Ocherki istorii. – M. 2014. – 474 s.

35. Forostiuk O.D. Pravove rehuliuvannia derzhavno-tserkovnykh vidnosyn u radianskii Ukraini v 1917 – 1941 rokakh (na materiali Donetskoho rehionu): Monograph. – L.: RVVLIVS, 2000. – 151 s.

36. Central State Archive of Higher Authorities and Management of Ukraine. – F. 5. – In. 1. – С. 2189. – L. 224 – 225.

37. Central State Archive of Higher Authorities and Management of Ukraine. – F. 5. – In. 3. – С. 116. – L. 114 – 119.

38. Central State Archive of Public Associations of Ukraine.. – F. 1. – In. 20. – С. 1772. – L. 121.

39. Central State Archive of Public Associations of Ukraine.. – F. 1. – In. 20. – С. 1692. – L. 265.

40. Central State Archive of Public Associations of Ukraine.. – F. 263. – In. 1. – С. 45504. – L. 71.

41. Shkarovskiy M.V. Ioasaf (Popov) // Pravoslavnaya entsiklopediya v 39 t. – M., 2010. – T. 25. – S. 204.

42. Shkarovskiy M.V. Obnovlencheskoye dvizheniye v Russkoy Pravoslavnoy Tserkvi XX veka. – Sankt-Peterburg: Nestor, 1999. – 100 s.

Опубліковано
2020-02-18
Як цитувати
Рубан, М. «Антиобновленська опозиція в Православній Церкві на території Донецької губернії (1922 - 1925)». ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, вип. 3(259), Лютий 2020, с. 54-61, doi:10.33216/1998-7927-2020-259-3-54-61.