Вугільна промисловість Донбасу наприкінці ХІХ – на початку XX ст.

  • І.В. Довжук Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Україна
Ключові слова: угольна промисловість, Донбасс, рудники, шахти, шахтери, технічне забезпечення рудників

Анотація

У статті розглянуто розвиток вугільної промисловості Донецького басейну та технічне забезпечення видобутку мінерального палива на шахтах регіону в кінці XIX - на початку XX ст.

Останнє десятиліття XIX ст. характеризується концентрацією вугільних підприємств, що призвело до широкого впровадження парових, дренажних та вентиляційних пристроїв, використання динаміту замість пороху при проведенні підземних видобутку; будівництво краще обладнаних та капітальних супермінних технологічних комплексів. Зазначається, що вугледобувні підприємства Донбасу в 1914 році, хоча технічно відстають від провідних капіталістичних країн, були відносно модернізовані та виявили позитивні тенденції до їх подальшого вдосконалення. Однією з головних недоліків початку розвитку вугільної промисловості Донбасу була відсутність передового обладнання. До середини 1914 р. Щонайменше 12 типів лісозаготівельних машин вже активно використовувались на шахтах Донецького басейну, більше того, постачання дискових і стрижневих машин здійснювали британські фабрики, ланцюг - американський, ударний - британський, американський, та німецька. Ріжучі верстати належали до важкого типу і коштували в кілька разів більше, ніж ударні. Різальні машини приводилися в рух пневматичними або електропневматичними двигунами. Підкреслювалося, що шахтарі в пошуках максимальної оптимізації та продуктивності видобутку вугілля все більше стурбовані технічним удосконаленням своїх підприємств, оскільки впровадження відповідних нововведень може суттєво вплинути на економічну доцільність та прибутковість підприємств. Цього вимагала технологічна необхідність у зв’язку з розширенням виробництва та постійною нестачею робочої сили. Важливу роль у впровадженні інновацій відігравали іноземні власники та акціонери, які намагалися впровадити передові технології своїх країн.

Крім того, технічні вдосконалення гірничих процесів не тільки принесли економічну користь їх власникам, але іноді опосередковано покращили умови праці та безпеку на гірничих об'єктах.

Посилання

1. Bakulev G. D. Razvitie ugol'noj promyshlennosti Doneckogo bassejna. – M.: Gospolitizdat, 1955. – 672 s.

2. Dobrov E. V. Tehnichne zabezpechennja vugledobuvnyh pidpryjemstv Donbasu naperedodni Pershoi' svitovoi' vijny // Istorychni ta politologichni doslidzhennja. – Donec'k: DonNU, 2006. – № 1/2 (27/28). – S. 76-84.

3. Islavin V. Obzor kamennougol'noj i zhelezodelatel'noj promyshlennosti Doneckogo bassejna // Gornyj zhurnal. – 1875. – T. 1. – S. 39-95.

4. Kamennougol'naja promyshlennost' Doneckogo bassejna v 1900 godu. – Har'kov, 1901. – 60 s.

5. Kamennougol'naja promyshlennost' Rossii v 1903 g. Vyp. ІІ. Kamennougol'naja promyshlennost' juzhnoj Rossii (ezhegodnaja statistika). – Har'kov, 1904.

6. Kamennougol'naja promyshlennost' Rossii v 1914 g. Vyp. ІІ. Kamennougol'naja promyshlennost' juzhnoj Rossii (ezhegodnaja statistika). Chast' vtoraja. – Har'kov, 1916. – XLIX s.

7. Podov V. Istorija Donbassa: V 2-h kn. – Lugansk, 2004. – Kn. 2.: Donbass v HІH v. – 383 s.

8. Potolov S. I. Rabochie Donbassa v ХІХ veke. – M.-L.: AN SSR, 1963. – 256 s.

9. Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj gubernii. – T. 2. Bahmutskij uezd. – Ekaterinoslav, 1886. – 1092 s.

10. Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj gubernii. – Vyp. 3. Slavjanoserbskij uezd. – Ekaterinoslav, 1886. – 591 s.

11. Terpigorєv A. M. Opisanie Doneckogo bassejna: po materialam, sobrannym Sovetom S#ezda gornopromyshlennikov Juga Rossii. – Ekaterinoslav, 1914-1915. – T. 1-2.

Опубліковано
2020-02-18
Як цитувати
Довжук, І. «Вугільна промисловість Донбасу наприкінці ХІХ – на початку XX ст.». ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, вип. 3(259), Лютий 2020, с. 27-31, doi:10.33216/1998-7927-2020-259-3-27-31.