Інформативна насиченість ego-документів як історичного джерела

  • П.С. Бондаренко Горлівський інститут іноземних мов «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Бахмут, Україна)
Ключові слова: джерелознавство, документи особового походження, антропоцентризм, історіописання, повсякденне життя

Анотація

У статті намагаються визначити місце та роль его - документів у історичних джерелознавствах. Конкретний вихідний матеріал (спогади таборів ув'язнених Акколіна для дружин зрадників Батьківщини) описує особливості цього типу документів в історичному, психологічному, мовному аспектах. За результатами розвідки пропонується визначити наступне: по-перше, его - документи описуються як частина групи джерел, відомих у науковій класифікації як джерел особистого походження; по-друге, використання документів его, на думку автора, посилить антропоцентричні підходи до вивчення окремих тем і проблем, особливо тих, що пов'язані з періодами докорінних змін у суспільстві, що мали в основному трагічні наслідки для людей та сімей. Це події 1930-х років, Великий терор; по-третє, посилання на виключно его - документи штучно звужує початкову базу дослідження, а тому пропонує комплексний підхід до його визначення з метою створення об'єктивної та багатовекторної картини нашого минулого.

Для дослідника поява документальної бази нового типу викликає декілька питань: по-перше, чи термін "его - документ" не є просто сучасним синонімом вже встановленого типу документів, які ми класифікуємо як документи особистого походження; по-друге, у чому особливість цього виду документів, і, нарешті, по-третє, яку інформацію навантажують зазначені документи. Ми спробуємо відповісти на ці запитання в цій роботі, адже саме так ми визначили її призначення.

У вітчизняній історіографії зацікавлення "документами его" стало особливо помітним із посиленням досліджень усної історії, яке спрямоване на "пізнання та розуміння індивідуального досвіду людини як головного героя історії", навіть якщо цей термін рідко використовується дослідниками.

Саме ці особливості визначають значення цих документів для дослідника, оскільки вони дають можливість осягнути всю трагедію тогочасної ситуації, зрозуміти внутрішній світ простих людей, визначити справжні та не демонстративно пропагандистські риси "радянської людини".

Посилання

1. Dunaeva Yu.V. Ego-dokumentyi v istoricheskoy nauke HH- nachala HHI v. Svodnyiy referat. - Sotsialnyie i gumanitarnyie nauki. Otechestvennaya i zarubezhnaya literatura. 2017. - Ser. 5, Istoriya: Referativnyiy zhurnal. - C. 14-21.

2. Mascuch M., Dekker R., Baggerman A. Ego-documents and history: A short account of the longue duree // The historian/ - Malden, (Maas.), - 2016. – Vol.78, N1. - P.11-56; Von Greyerz K. Ego-documents: The last word// German history. - L., 2010.- Vol.28, N3. - P.273-282.

3. Kis O. Usna istoriia: stanovlennia, problematyka, metodolohichni zasady// Ukraina moderna. – 2007. Chyslo 11. S.7-21.

4. Kiseleva Yu.A.. Popova T.N. V. E. Krusman: Novyye ego – dokumenty// Kharkivskyi istoriohrafichnyi zbirnyk. – 2015. Vyp. 14. S 179-190.

5. Istorychne dzhereloznavstvo: pidruch. Dlia stud. vyshch. navch. zakl. / Ya.S.Kalakura, I.N.Voitsekhovska, S.F.Pavlenko ta in. – 2-he vyd., dop. i pererob. – K.: Lybid, 2017. – 512 s.

6. Hrinchenko H.H. Usna istoriia: Metodychni rekomendatsii z orhanizatsii doslidzhennia: Dlia studentiv i aspirantiv. — Kh.: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina, 2007. — 28 s.

7. Sakharovskiy tsentr. Vospominaniya o GULAGe i ikh avtory - https://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/.

8. Polozhennia pro Ukrainskyi instytut natsionalnoi pamiati. Zatverdzheno postanovoiu Kabinetu ministriv Ukrainy vid 12 lystopada 2014 r. za № 684 - https://uinp.gov.ua/pro-instytut/pravovi-zasady-diyalnosti.

9. Omelchenko P. Dosvid vyzhyvannia zhinok v Akmolinskomu tabori dlia druzhyn zradnykiv Batkivshchyny (na osnovi eho-svidchen). – Istorychni i politolohichni doslidzhennia. 2018. № 1 (62). S.88-104; Bondarenko P. Rol i mistse dozvillia y stosunkiv areshtantok v Akmolinskomu tabori dlia druzhyn zradnykiv Batkivshchyny. – Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu. Seriia istorychni nauky. 2019. T. 30 (69). S.10-16.

10. Granovskaya L.I. Arest. Neva. 1991. № 9. S. 193-198; Dobrovolskiy I. V. GULAG: ego stroiteli. obitateli i geroi. Frankfurt/Mayn; Moskva. 1999. 453 c.; Larina A. M. Nezabyvayemoye. Moskva: Izd-vo APN. 1989. 365 s.; Stranitsy tragicheskikh sudeb: Sb. vospominaniy zhertv politicheskikh repressiy v SSSR v 1920-1950-e gg. Almaty: Zhetі zhargy. 2002. 448 s. ta іn.

Опубліковано
2020-02-18
Як цитувати
Бондаренко, П. «Інформативна насиченість Ego-документів як історичного джерела». ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, вип. 3(259), Лютий 2020, с. 9-12, doi:10.33216/1998-7927-2020-259-3-9-12.