Життєвий шлях і формування наукового та політичного світогляду науковця-механіка, міністра фінансів Російської імперії І. О. Вишнєградського

  • В.С. Аносова Cхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Ключові слова: золотий запас, механіка, політика, сільське господарство, важка промисловість, економіка, експорт

Анотація

У статті коротко описаний життєвий шлях, а також історія формування горизонтів відомого російського вченого-механіка, професора, міністра фінансів Російської імперії Івана Олексійовича Вишнеградського.

До 1862 р. Іван Олексійович вже побував у кількох європейських країнах і отримав звання професора. З цього ж року діяльність Вишнеградського розпочалася в Петербурзькому практичному технологічному інституті, де він читав лекції з механічної теорії тепла та теорії парових машин, призначений членом навчального комітету. За його ініціативою було відновлено кафедру технології металу та деревини. У 1871 р. В інституті була заснована механічна лабораторія для наукових досліджень стійкості будівельних матеріалів та проведення експериментів з гідравлікою. У 1875 році Вишнеградський був призначений директором інституту, продовжуючи свою викладацьку діяльність. Серед машин, які він сконструював: автоматичний прес для виготовлення призматичного порошку, вантажопідйомні машини, прес для випробування матеріалів, перевантажувач механічних матеріалів (для річкового порту) тощо.

Особливості економічної політики І. А. Вишнеградського полягали в прагненні збільшити золотовалютний запас імперії та посилити вплив Росії на міжнародну економіку та політику. Для нього найважливішим і єдиним завданням було видиме покращення російських фінансів за короткий час. Штучно створені сприятливі умови для важкої промисловості, яка стала пріоритетом серед інтересів Міністерства фінансів, часто на шкоду інтересам усього сільського господарства. За Вишнеградського експорт російського хліба більш ніж подвоївся. Стимулював експорт не лише надлишків хліба, а й частини необхідних запасів селян. Як міністр він керував викупом збиткових залізниць, проводив контрольно-фінансові (1889-1890) та тарифні (1889) реформи в залізничному секторі. Проведено конвертацію державних (зовнішніх і внутрішніх) позик, що допомогло зменшити виплати за державним боргом, знизити відсотки, впорядкувати державний борг.

Посилання

1. Vitte M.I. Predislovie // Sergej Yul`evich Vitte: vospominaniya, memuary`. Moskva; Minsk: AST Kharvest, 2002. Tom. 1. S. 53-56.

2. Vitte S. Princzipy` zheleznodorozhny`kh tarifov po perevozke gruzov: 3-e dop. izd. Kiev : OOO «Inpres», 2012. S.184.

3. Vitchenskij V. Torgovlya, tamozhennaya i promy`shlennaya politika Rossii. Per. s nem. SPb., 1909. S. 34-35.

4. Kashkarov M. P. Denezhnoe obrashhenie v Rossii. SPb., 1898. 2 t. S. 113-115.

5. Lavery`chevV.Ya. Gosudarstvo i monopolii v dorevolyuczionnoj Rossii: Problemy` vmeshatel`stva absolyutnogo gosudarstva v e`konomicheskuyu zhizn` ivozdejstviya kapitalisticheskikh monopolij na gosudarstvenny`j apparat. Moskva: My`sl`, 1982. S.64-66.

6. Maksvell D.K., Vy`shnegradskij I.A., Stodola A. Teoriya avtomaticheskogo regulirovaniya. M.; L., 1949. S. 78-79.

7. Migulin P.P. Russkij gosudarstvenny`j kredit (1769–1906). Opy`t istoriko-kriticheskogo obzora. T. 2. Ministerstvo I. A. Vy`shnegradskogo. Khar`kov, 1900. S. 134-136.

8. Orlov A.S., Georgieva N.G., Georgiev V.A. Istoricheskij slovar`. 2-e izd. M., 2012. S. 107-108.

9. Rossijskie reformatory`: Soczial`no-e`konomicheskie ocherki / Pod red. A.Korelina. Moskva: Mezhdunarodny`e otnosheniya, 1995. S. 201-202.

10. Sudejkin V.T. Zamechatel`naya e`pokha v istorii russkikh finansov. SPb., 1895. S. 42-44.

Опубліковано
2020-02-18
Як цитувати
Аносова, В. «Життєвий шлях і формування наукового та політичного світогляду науковця-механіка, міністра фінансів Російської імперії І. О. Вишнєградського». ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, вип. 3(259), Лютий 2020, с. 5-8, doi:10.33216/1998-7927-2020-259-3-5-8.